Ой ти, зелена дубровойко,
Як тебе рано спустошано,
Траву на сіно покошано,
Ой покошано а пограбляно,
Ще у копиці поскладано.
Та зосталося трой-зіллячко,
Нікому ж його ополоти.
Стоїть Іванко при воротях,
Ой стоїть же він при куточку,
Ой грає, грає у дудочку,
Ой грає, грає, виграває,
Свою Марисю викликає:
— Вийди, Марисю, серце моє,
Поллємо зілля майовоє
Та поберемось, серце моє!