Ой ти, поле, поле,
Широке, просторе,
Чому зеленієш,
Хвилюєш, як море?
Тому зеленію,
Що вологи вволю,
Ранком умиваюсь
Чистою росою.
Колгоспники землю
З весни підкормили,
Тому так розкішно
Ростуть мої ниви.
Чому на посівах
Маки розцвітають? —
То дівочі ланки
Бур’ян виривають.
Скажи, буйне поле,
Скажи нам, безкрає,
Чи будуть високі,
Сталі урожаї?
Уроджу я хліба,
Уроджу доволі,
Бо тут працювали
Колгоспні герої.