Ой у полі криниченька, (Двічі)
Там холодна водиченька.

Там дівчина личко мила. (Двічі)
До личенька говорила.

Личко ж моє рум’янеє, (Двічі)
Ой кому ж ти судженеє,

Чи маляру, чи купчику, (Двічі)
Чи Йванкові-голубчику.

Шумить, гуде дібровонька, (Двічі)
Плаче, тужить дівчинонька,

Ой плакала, промовляла, (Двічі)
Нема Йванка, що кохала.

Ой у полі криниченька, (Двічі)
Там холодна водиченька.

Там холодна ще й погожа, (Двічі)
Там дівчина так, як рожа.

Там дівчина воду брала, (Двічі)
Круті гори поливала.

Круті гори поливала (Двічі)
Ще й на долю нарікала.

— Ні на кого нарікати, (Двічі)
Йно на тебе, моя мати.

Йно на тебе, моя мати, (Двічі)
Бо ти порадниця в хаті.

Порадь мене, моя мати, (Двічі)
Як з нелюбом в світі жити?

— Ой жий, доню, хорошенько, (Двічі)
Як у саду соловейко.

Соловейко рано встає, (Двічі)
Всі садочки облітає.

Всі садочки облітає, (Двічі)
Всьому миру ізвіщає.

Ой у полі криниченька, (Двічі)
Там холодна водиченька.

Там дівчина воду брала, (Двічі)
З козаченьком розмовляла.

— Ой козаче, козаченьку, (Двічі)
Сватай мене, молоденьку.

— Ой рад би я тебе брати, (Двічі)
Та боюся твого брата.

Зчаруй, дівча, брата свого, (Двічі)
Будеш мати миленького.

— Ой рада б я зчарувати, (Двічі)
Та де ж мені чарів взяти?

Ой де ж теє в світі зілля, (Двічі)
Щоб я брата отруїла?

— Ой у лузі калиночка, (Двічі)
На калині гадиночка.

На калину вітер віє, (Двічі)
На гадину сонце гріє.

На гадину сонце пече, (Двічі)
Із гадини ропа тече.

Підстав, дівчино, відерце (Двічі)
Під гадючине реберце.

Підстав, дівча, коновочку (Двічі)
На братову головочку.

Що натече, що накапа — (Двічі)
Отруй, дівко, свого брата.

А ще братик у дорозі, (Двічі)
А вже чари на порозі.

Брат до сестри доїжджає, (Двічі)
А сестриця вибігає.

Брат до сестри з гостинцями, (Двічі)
Сестра до брата з чаровцями.

— Ой на тобі, брате, пива, (Двічі)
Що я вчора наварила.

— Випий, сестро, по старшині, (Двічі)
Що не доп’єш, даси мені.

— Ой я вчора випивала, (Двічі)
Задля тебе оставляла.

А брат пива як напився, (Двічі)
По конику покотився.

По конику покотився, (Двічі)
За серденько ухопився.

— Ой ти, сестро, ти, сестричко! (Двічі)
Гірке твоє дуже пиво.

Що це, сестро, та й за пиво, (Двічі)
Що за серце ухопило?

Головоньку закрутило, (Двічі)
Із коника повалило.

— Ой ти, брате, не питайся, (Двічі)
Іди з родом попрощайся.

— Ой козаче, козаченьку! (Двічі)
Сватай мене молоденьку.

— Ой рад би я тебе сватать, (Двічі)
Та ти вмієш чарувати.

Зчарувала брата свого, (Двічі)
Ще й зчаруєш миленького.

А ні брата, ні козака — (Двічі)
Пішла дівка за жебрака.

Жебрак ходить, хліба просить, (Двічі)
А дівчина торбу носить.

Що випросить, то все в торбу, (Двічі)
А дівчину завш в морду.

2. Там дівчина личко мила,
І до личка говорила:
Личко моє румянеє, (2 р.)
Кому будеш суженеє.

4. Шумить, гуде дібровонька, (2 р.)
Плаче, тужить дівчинонька.

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Приспів:

Гей, гей, ой да люлі,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
А дівчина воду несе.
Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
— Ой Романе, Романочку,
Пусти мене додомочку.
В мене ненька нерідненька,
Буде бити ще й лаяти.
Буде бити ще й лаяти,
Щоб з Романом не стояти.
Тобі, мамо, признаюся,
Що з Романом кохаюся.
Роман чорний, я русява,
Звінчаємсь — буде пара.