Ой у полі там явор стояв,
А на явору сокол сидів.
Вийшов Іван явора рубать,
Явора рубать, сокола стрілять.
Явор каже: — Не рубай мене!
Сокол каже: — Не стріляй мене!
Бо як будеш ти женитися,
Помощу мости все персньовії,
Повішу ленти все шовковії:
Мости зазяють, ленти замають.
Твоєї княжни та й не спізнають.