Ой у тихому Дунаєчку, у крутого бережечка,

Приспів:

Святий вечір!

Там Наталка перевоз держала,
Перевоз держала — перевозила.
Ой прийшов ік ній злічний панич,
Злічний панич королевич:
— Дівиця Наталко! Перевези мене,
Скажу я тобі диво дивнеє:
Що у нас о Петрі Дунай замерзав.
Хорошая панна, повіриш мені?
Коли ж не ймеш віри, я сам там бував,
Я сам там бував, коником гуляв,
Коником гуляв, Дунай пробивав.
— Злічний паничу королевичу,
Скажу я тобі іще дивнійше:
Що в нас об різдві рожа зацвіла.
Злічний паничу королевичу,
Коли не ймеш віри, я сама там була,
Сама там була, рожу щипала.