Ой хвалилася да березонька:
«Що на мені кора да біленька, (2)
Що на мені листя да широкеє, (2)
Що на мені гиллє да високеє».
Ой одозветься зелений дубочок:
«Ой не хвалися, да березонько, (2)
Не ти свою кору да білила,
Не ти сеє листя да широчила,
Не ти сеє гілля да височила.
Вибілило кору да яснеє сонце,
Широчив листя да буйний вітер, (2)
Височив гілля да дрібен дощик».