Ой ходила та Наталка по городі
Та садила рожу-квітку за собою,

Та забула ворітечка зачинити,
Та мусіла свого брата попросити.

— Ой братику-голубчику, послухай мене
Та зачини ворітечка ти за мене,

Бо як буде їхати Микола з буярами,
То забере рожу-квітку за ногами.