У нашого Платона
Не бритая борода,
Не спущені волоса;
Платон закон преступив.
Бритву й ножниці купив,
Свою бороду оббрив,
Свою бороду оббрив,
Чорні кудряшки опустив
І до француза приступив.
Француз його не пізнав,
За купчика пощитав:
«Чи ти купчик, чи купець.
Чи купецький синовець?
Ти по світу проїжджав,
Чи Платона не видав?»
«Мені Платон родина,
Одна нас мать родила,
Одним щастям дарила
І на білий світ пустила!»
«Якже ти Платон, —
Покажи нам свій патрон».
А Платон патрон виймав,
А француз від нього утікав.
Платон з двора виїжджав
Та на брамі написав:
«Дурень француз, як ворона,
Пустив з рук Платона!»
А з столиці виїжджав,
То на ставні написав:
«Дурний француз, як сова,
Пустив із рук Платова!»