Пане господарю, ти спиш, буяєш,
Ти спиш, буяєш, а нічо не знаєш,
Же на твоє подвір’я турки зайшли,
Же турки зайшли й а в твою землю.
Ой устав, крикнув на свого цурю:
Ой цурю, цурю, ти вірний слуго!
Всідлай ми коня, коня в стременах,
Вбери ми хорта, хорта в ремеза
Та най поїду за тими турки.
Де їх здогоню, там їх розгромлю,
В своє подвір’я назад оберну,
Назад оберну й а в свою землю.
Й а в своїй землі три селі садю,
Три селі садю, а всі три ревних.
Й а перше село — самих стариків,
Й а друге село — самих парубків,
Й а третє село — самих дівочок.
Там, де старики, село зраджене,
Там, де парубки, село збуйнене,
Там, де дівочки, село веселе.