По горі, горі дві пави ходило,

Приспів:

Рано, раненько, лиш зазоріло!

Дві пави ходило, пір’ячко ронило.
За ними ходила ґречная панна,
Пір’ячко збирала, в хусточку складала,
В хусточку складала, вінок увивала,
Вінок увивала, на голову клала.
Зажурилася ґречная панна,
Що не має ким вінка заслати:
— Післала би я свою сусідку,
Моя сусідонька клеветусенька,
Нім го донесе, то розклевече.
Післала би ж я свою сестроньку,
Моя сестронька краща від мене,
Її полюбить, мене погубить.
Ой піду ж бо я в Дунай по воду,
Возьму я вінок у коновоньку,
Пущу я вінок долі з водою.
Там мій миленький коня напуває,
Коня напуває, той вінок спіймає,
Той вінок спіймає, зараз го пізнає:
То моя мила той вінок вила!