По горі, по горі пави ходили,
Пави ходили, пір’я губили.
Красная панна пір’я збирала,
Пір’я збирала, в рукавець клала.
З рукавця брала, віночок плела.
При одній свічці умивалася,
А при другій — утиралася.
А убравшись до церкви ішла,
До церкви ішла, як зоря зійшла.
Здибають її пани королі,
Її здибають, її питають:
— Чи ти царівна, чи королівна?
— Ні я царівна, ні королівна,
Батькова дочка, як паняночка.