По горах, горах сніги полягли,
По долинках води потекли,
По городочках маки зацвіли.
Да туди йшла дівка Мар’єчка,
Виламала квіточку з макового цвіточку,
Притулила вона к своєму личеньку:
— Якби я такая, як сей маков цвіт,
То я б не пошла ні за короля, ні за міщанина,
А за того коваля, що служив у короля,
Заслужив у короля вороного коня,
Золоту стрілку і Мар’єчку-дівку.