По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.

Чумак іде, подивиться
Та й голову схилить,
Чабан рано з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивишся — серце ниє,
Кругом ні билини!
Одна, одна, як билина,
На чужині гине.