ПО ДІБРОВІ ВІТЕР ВІЄ
Українська народна пісня
По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
Чумак іде, подивиться
Та й голову схилить,
Чабан рано з сопілкою
Сяде на могилі.
Подивишся — серце ниє,
Кругом ні билини!
Одна, одна, як билина,
На чужині гине.
