По конець моста калинового
Стоїть світлонька горіховая.
А в тій світлоньці столове,

Приспів:

На новая літа, на здоровля!

А за столами сидять панове,
Межи панами ґречний панич сидить.
— Чом, Івасеньку, ґречний паниченьку,
Дрібні листи пишеш?
— Листи пишу, до батенька шлю:
Дай, батеньку, срібла-злота.
— Я срібло даю, бо злота не маю.
Батенько дає та й не додає.
По конець моста калинового
Стоїть світлонька горіховая.
А в тій світлоньці столове,
А за столами сидять панове,
Межи панами ґречний панич сидить.
— Чом, Івасеньку, ґречний паниченьку,
Дрібні листи пишеш?
— Листи пишу, до матінки шлю:
Дай, матінко, срібла-злота.
— Я срібла даю, бо злота не маю.
Матінка дає та й не додає.
По конець моста калинового
Стоїть світлонька горіховая.
А в тій світлоньці столове,
А за столами сидять панове,
Межи панами ґречний панич сидить:
— Чом, Івасеньку, ґречний паниченьку,
Дрібні листи пишеш?
— Листи пишу, до милої шлю:
Дай, миленька, срібла-злота.
Аж миленька дає та й передає.