Пожену я товар на яр,
На гору телята.
Стану, гляну, подивлюся,
Де мрілої хата.

Твоя хата за горою,
Моя — за другою.
Чи тужиш ти так за мною,
Як я за тобою?

— Не тужу я, не тужу я
І тужить не буду.
Кажуть люди ще й говорять,
Що я твоя буду.

Ой на ставу, на ставочку
Качечка ночує.
Не будемо, серце, в парі,
Душа моя чує.

Душа чує, душа чує,
Я й сам добре знаю.
Через лихі воріженьки
Покидать думаю.

Ой у млині два камені,
Один муку меле.
Десь мій милий, голуб сизий,
Забувся за мене.

— Ой забувся, не забувся,
Я сам добре знаю.
Через лихі воріженьки
Покидать думаю.

Чорна хмара заступає
Та й дощу не буде.
А з нашого закохання
Нічого не буде.

Ой як же ми любилися,
То й ненька не знала,
Тепер же ми розійшлися,
Як чорная хмара.

А з нашого закохання
Ні слави, ні вжитку.
Чорним очам нема спання,
А ніжкам спочинку.

Хоч якая нічка темна,
Хоч якая сльота,
Я до тебе, серце, йду,
Тримаюся плота.

Скриплять, скриплять ворітечка,
Нікому підперти.
Любилися, кохалися —
З жалю треба вмерти.