ПОЗА ГАЄМ, ПОЗА ЛУГОМ
Українська народна пісня
Поза гаєм, поза лугом (Двічі)
Там мій милий оре плугом.
Оре милий та й гукає, (Двічі)
Сірі воли поганяє.
Ой понесу йому їсти, (Двічі)
Чи не скаже мені сісти.
І наївся, і напився, (Двічі)
Ще й по ріллі покотився.
— Чого лежиш, чом не ореш, (Двічі)
Чом до мене не говориш?
— А я лежу та й думаю, (Двічі)
Не до мислі жінку маю.
— Який тобі дідько винен, (Двічі)
Що хороший, чорнобривий.
А я руда родилася, (Двічі)
Чорнявому судилася.
Не вилізли тобі очі, (Двічі)
Не сватати було б вночі.
Було б сватать мене вдень, (Двічі)
Розпитать добрих людей.
У нас люде — не татари, (Двічі)
Вони б тобі розказали,
Чи питуха, чи їдуха, (Двічі)
Чи до людей говоруха.
Я й питуха, я й їдуха, (Двічі)
І до людей говоруха.
Я й до плуга, я й до рала, (Двічі)
Я й до шинку боса драла.