Прийшла пора од’їжджати,
Треба милу покидати.
Ой нещастя, що за доля! (2)
Зостається мила дома!
Сів на коня та й мандрую.
Дай рученьку, поцілую!
Поцілую, приголублю, (2)
Бо я ж тебе вірно люблю.