Гей, в тисяча дев’ятсот сімнадцятім році
Та в місяці жовтні
В городі Петрограді,
На широкому майдані,
В неділю рано-пораненьку,
Та ще й до схід сонця,
Ленін, Сталін виходжали,
В гучні труби золотії вдарили-заграли,
Словами промовляли:
«Гей, з заводів трударі,
З підземелля шахтарі
І ви, селяни-бідняки
Та знедолені батраки!
Добре ви дбайте,
Зброю вірную до рук забирайте,
Разом з нами в бій вирушайте,
Ворога лютого та ненависного проганяйте!
А годі вже перед ним на коліна упадати,
Вже ж бо час настав кайдани розірвати,
Волю здобувати!»
Ой то ж то та й не два орли в небі заклекотали, —
А тільки ж то Ленін з Петрограда,
А Сталін із Кавказу
До народу всього словами промовляли:
«Гей, ви, українці й білоруси,
Всі грузини і вірмени,
Добре себе майте,
Зброю до рук забирайте
Та до свого старшого брата —
Російського люду приходжайте,
В полки собирайтесь,
На смертний бій в похід вирушайте,
Буржуїв зі всім панством з своїх плечей скидайте,
Навіки з цього світу проганяйте,
Волю й Правду визволяйте!»
Ой то-то не грім-громовиця.
Не ясная блискавиця
Загримкотіла з півночі і півдня, —
А тільки це то з синього моря
Першою обізвалась-вдарила «Аврора».
А за нею заклекотали,
Зашуміли, немов буря, російськії люди —
Валять тюрми,
Панство розганяють,
Кайдани розривають —
Волю й Правду здобувають!
Ой ті ж прокляті царські генерали
Війська собирали, воювали,
Трудящому людові волі не давали,
Ще в кайдани кували.
Тоді ж то із славної Лугані
Обізвався Ворошилов Клим,
А Будьонний теж за ним;
Із Урала — сам Чапаєв на коні,
З Чернігова — Щорс Микола і Боженко,
А за ними — Олександр Пархоменко,
Григорій Котовський — із Дністра
Рушив верхи до Дніпра.
Небо засіяло,
Земля сколихнулась,
Сонце посміхнулось!
Бо то ж то вдарив сильний
Всенародний грізний грім —
Запалили, розвалили
Весь буржуйський, панський дім!
Тоді ж то відчинились стопудові
Двері важкі в залізній окові
І вийшли потомлені дві ріднії сестри.
Посміхнулись, як веснянеє сонце,
Вклонились земно всім робітникам,
Селянам-трудівникам.
Ой що ж то за сестри були замуровані
Та віками в кайдани заковані?
А була ж то перша сестра — Правда ясная,
А друга ж то сестра була — Воля золотая!
Ой хто ж вас, сестри, визволяв,
Хто до ваших тюрем ключі підбирав?
Визволяв нас із кайданів батько Ленін,
А проводив до народу всього славний орел Сталін!
Гей, багато, багато вже разів земля наша
Обійшла кругом сонця ясного,
А слава про Леніна,
А слава про Сталіна
Не вмре, не поляже
На довгії літа,
На довгії літа!