Гей, штиря та биря,
Сімсот і чотири,
Ще й куце ягня,
Цапи бородаті,
Барани рогаті,
А попереду черкелесенький кізочок!
Гей, дає ж мені хазяїн
Семеро хліба та бочку води —
На три годи!
Гей, як вийду я на могилу
Та прокину сірячину,
Та ляжу я трошки спочину.
Чи спав, чи не спав —
Третього дня встав;
Гей, чи їв, чи не їв —
Семеро хліба ззів;
Чи пив, чи не пив —
Бочку води випив.
«Гей, орлику-братіку!
Ти високо літаєш,
Ти далеко видаєш,
Чи не бачив ти моєї штирі та бирі,
Сімсот і чотири,
Ще й куце ягня?
Гей, цапи бородаті,
Барани рогаті,
А попереду черкелесенький кізочок?»
«Піднімай, хлопче,
Та піднімай холішки,
Та біжи в чисте поле:
Погнав твою штирю та бирю
Куцко та бирко,
І сучка-ярчучка,
І цуценята-ярчинята!
Гей, куцко та бирко задню підганяє,
А сучка-ярчучка передню спиняє,
А цуценята-ярчинята по боках збивають!»
Гей, та пішов же я шукати штирі та бирі:
Де долинки —
Там лежать головки,
А де обніжки —
Там лежать ніжки.
Гей, як піду я до хазяїна,
А хазяїн кіля теше:
«Кидай, хазяїн, кіля тесати
Та ходім твоєї штирі та бирі шукати!»
Як покинув хазяїн кіля тесати
Та як начав мене бичем потягати,
Штирі та бирі,
Сімсот і чотири
Ще й куце ягня!
Гей, як піду ж я до хазяйки,
А хазяйка коржі качає:
«Кидай, хазяйко, коржі качати
Та ходім твоєї штирі [та] бирі шукати!»
Як покинула хазяйка коржі качати,
Як почала мене качалкою потягати!
Гей, штирі та бирі,
Сімсот і чотири,
Ще й куце ягня!