Українські народні пісні

Пустіте нас, пустіте нас до гір воювати

Мости (ворітця) (хоровод)

По одному боці стають дві дівчини поруч, а напроти них — ряд дівчат, що держаться руками за плечі. Починають співати:

— Пустіте нас, пустіте нас до гір воювати!
— Не впустимо, не впустимо, мости поломите.
— Хоть ми мости поломимо,
Ой, то ми вам заплатимо
Самими талярами, самими талярами.
— Не хочемо, не хочемо вашої заплати,
Не впустимо, не впустимо до гір воювати.
— Пустіте нас, пустіте нас до гір воювати!
— Не впустимо, не впустимо, мости поломите.
— Хоть ми мости поломимо,
Ой, то ми вам заплатимо
Самими сороківцями, самими сороківцями.
— Не хочемо, не хочемо вашої заплати,
Не впустимо, не впустимо до гір воювати.
— Пустіте нас, пустіте нас до гір воювати!
— Не впустимо, не впустимо, мости поломите.
— Хоть ми мости поломимо,
Ой, то ми вам заплатимо
Самими рублями, самими рублями.
— Не хочемо, не хочемо вашої заплати.
Не впустимо, не впустимо до гір воювати.
— Пустіте нас, пустіте нас до гір воювати!
— Не впустимо, не впустимо, мости поломите.
— Хоть ми мости поломимо,
Собі дівоньку возьмемо,
Хоч би найскрутнішу.

І, вхопивши одну дівчину, перетягають її силоміць на свій бік. Так повторюється доти, доки «дві» дівчини не перетягнуть на свій бік усіх дівчат.

Походження та примітки

МОСТИ (Ворітця).

А — записано у с. Вербиці Жовківського повіту в Галичині 1871 року «Матеріали до українсько-руської етнології», т. XII, Львів, 1909; т. XV, Львів, 1912; т. XVI, Львів, 1916; т. XVIII, Львів, 1918, XII, сторінка 19 — 20.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями