Рано-вранці я вставала,
Мичку микала і пряла,
Дуже серденько боліло:
Все до милого хотіло.
Дуже серденько боліло:
Все до милого хотіло.

Я думала: буде мати
За роботу дорікати,
А матуся догадалась,
Чом та нитка не сукалась.
А матуся догадалась,
Чом та нитка не сукалась.

І заглянувши в давнину,
Вже не лаяла дитину.
Постривай же, в іншу нічку
Не одну спряду я мичку!
Постривай же, в іншу нічку
Не одну спряду я мичку!

Нитка чиста і тоненька
Побіжить з пучок рівненька;
І поки те сонце зійде.
Не один починок вийде.
І поки те сонце зійде.
Не один починок вийде.