Українські народні пісні

Сивий коник, сивий коник

Купальська

Сивий коник, сивий коник,
А грива біленька,
Гей-гей-гей!
А грива біленька.
Біжи, лети в ту сторонку,
Де моя миленька,
Гей-гей-гей!
Де моя миленька.
Ой б’ю коня нагайкою
Від брами до брами,
Гей-гей-гей!
Від брами до брами,
Чи не вийде тая Ганя
З чорними бровами.
Гей-гей-гей!
З чорними бровами.
Ой не вийшла тая Ганя
Вийшла її мати,
Гей-гей-гей!
Вийшла її мати.
Бере коня за поводи:
— Йди, зятю, до хати.
Сідай, зятю, на лавочку,
Просим вечеряти.
Гей-гей-гей!
Просим вечеряти.
— Спасибі вам за вечерю!
Вечеряв я дома.
Гей-гей-гей!
Вечеряв я дома.
Я приїхав на довідки,
Чи є Ганя дома.
Гей-гей-гей!
Чи є Ганя дома?
— Ой є дома, ой є дома,
Та не має часу.
Гей-гей-гей!
Та не має часу:
Окріп гріє, муку сіє,
Запарює квашу,
Гей-гей-гей!
Запарює квашу.
Її кваша не вдалася,
Гречаники збігли.
Гей-гей-гей!
Гречаники збігли.
А за тою Ганусею
Ройом хлопці бігли,
Гей-гей-гей!
Ройом хлопці бігли.
Її кваша не вдалася,
Гречаники скисли.
Гей-гей-гей!
Гречаники скисли.
Як побачу тую Ганю,
Аж за серце стисне,
Гей-гей-гей!
Аж за серце стисне.

Походження та примітки

СИВИЙ КОНИК, СИВИЙ КОНИК.

Записав Г. Колесниченко в 1945 — 1947 рр. у селі Басанківка, Гайсинського району, Вінницької області Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 14 — 3, одиниця зберігання 32 (зошит 1), аркуш 55.

Джерело

Тематичні розділи

  • Купальські пісні