Славен, славен молодець Михайло,
Як був славен да й прославився,
Написав листа до королівни.
Вона йому одписує:
«Ой гордуй, не гордуй, коня не мордуй,
Та я до тебе сама прибуду.
Буду йти лісом та з лютим звірем,
Буду йти полем та з буйним вітром,
Буду йти водою та з ютонькою,
А під село прийду — чорною хмарою,
В село войду з дрібним дощиком,
На подвір’я зійду з ясним сонечком,
А в сінечка войду з ясним місяцем,
У світилку войду з ясною зорею,
За столом сяду красною панною
Та допіро буду твоєю жоною».