Сонце сходить і заходить,
А в моїй тюрмі темно,
Вдень і вночі вартовії
Стережуть моє вікно.
Вдень і вночі вартовії
Стережуть моє вікно.

Стережіте, стережіте,
Я вам звідси не втечу,
Бо кайдани є тяжкії,
Я зламать їх не можу.
Бо кайдани є тяжкії,
Я зламать їх не можу.

Як повіяв буйний вітер,
Та й настала свобода,
Прийшли браття — українці
Визволять мене з ярма.
Прийшли браття — українці
Визволять мене з ярма.

Одну браму відімкнули,
Другу браму рознесли,
Взяли мене за рученьки
Та й на волю вивели.
Взяли мене за рученьки
Та й на волю вивели.

Як я вийшов з тої тюрми,
То я ревно заплакав,
Що найкращі свої літа
Я у тюрмі змарнував.
Що найкращі свої літа
Я у тюрмі змарнував.

Ой лишив я сина вдома
Коло мами рідної,
А тепер його не пізнаю —
Він на коні воронім.
А тепер його не пізнаю —
Він на коні воронім.

Він на коню вороненькім,
Бо він стрілець січовий.
Він боровся за Вкраїну,
За Вкраїнський нарід свій.
Він боровся за Вкраїну,
За Вкраїнський нарід свій.

Сонце сходить і заходить,
А в моїй тюрмі темно,
Вдень і вночі вартовії
Стережуть моє вікно.
Вдень і вночі вартовії
Стережуть моє вікно.

Стережіте, стережіте,
Я вам звідси не втечу,
Бо кайдани є тяжкії,
Я порвать їх не можу.
Бо кайдани є тяжкії,
Я порвать їх не можу.

Ви кайдани сталевії,
Ой ви, брами залізнії,
Не порвуть вас мої руки,
Не поріжуть вас і ножі.
Не порвуть вас мої руки,
Не поріжуть вас і ножі.

Соловейко, канарею,
Ти літаєш високо,
Перекажи товаришам,
Що я в тюрмі далеко.
Перекажи товаришам,
Що я в тюрмі далеко.

Не збиткуйся, лютий враже,
Не збиткуйся наді мнов,
Я цю тюрму перебуду
І ще стрінуся с тобов.
Я цю тюрму перебуду
І ще стрінуся с тобов.

Ти ще впадеш на коліна,
Землю будеш цілувать
І у мене молодого
Прощення будеш благать.
І у мене молодого
Прощення будеш благать.