Сонце сходить, грає
— Івась коня сідлає.
В стремена ступає,
В сідельце сідає,
Тяжко вздихає,
Його батечко питає:
— Що ти, синочку, гадаєш.
На що коника сідлаєш?
— Що, батечко, до того?
Я до тестя до свого.
Пущу коника на двір,
Ой у тестя новий двір.
Постелю двір барвінком.
Местиму двір васильком,
Щоб тещенька похвалила,
Щоб дівчина полюбила.