ТА БУЛА В МЕНЕ ЖІНКА, ТА БУЛА В МЕНЕ ЛЮБКА
Українська народна пісня
Та була в мене жінка, та була в мене любка,
Та й послала вона мене у ліс по дрова.
Та дала ж мені сокиру, та дала ж мені тупую,
Щоб я утомився, в лісі забарився.
Мене рік погодив, чорт сокиру ухопив,
І я не втомився, в лісі не барився.
Ой була ж в мене жінка, ой була ж в мене любка,
Та послала вона мене та в поле орати.
Ой дала ж мені шкапу, ой дала ж мені погану,
Щоб я утомився, в полі забарився.
Мене рік погодив, злодій шкапу ухопив,
І я не втомився, в полі не барився.
Та була ж в мене жінка, та була ж в мене любка,
Та й послала вона мене та у млин молоти.
Та дала ж мені хліба, та дала ж мені черствого,
Щоб я утомився, хлібом подавився.
Мене рік погодив, цуцик хліб ухопив,
А я не подавився і не забарився!
