Та нема гірш нікому,
Як тій сиротині:
Ніхто не пригорне
При лихій годині!
Ніхто не пригорне
При лихій годині!

Та не пригорне батько,
Не пригорне мати;
Тільки той пригорне:
Хто думає взяти.
Тільки той пригорне:
Хто думає взяти.

Та налетіли гуси
З далекого краю,
Замутили воду
В тихому Дунаю.
Замутили воду
В тихому Дунаю.

Та бодай сірі гуси
З пір’ячком пропали,
Що нас розлучили,
Як голубів пару!
Що нас розлучили,
Як голубів пару!

Та нема гірш нікому,
Як тій сиротині.
Та ніхто не пригорне
При лихій годині.

Не пригорне батько,
Не пригорне мати.
Та тільки той пригорне,
Що думає взяти.

Налетіли гуси
З далекого краю,
Скаламутили воду
В тихому Дунаю.

Бодай сірі гуси
З пір’ячком пропали,
Що нас розлучили,
Як голубів пару.

Любились, кохались,
Як зерно в горісі,
Тепер розійшлися,
Як туман по лісі.

Любились, кохались,
Як голубів пара,
Тапер розійшлися,
Як чорная хмара.