Та тече річка невеличка
Із-за гори тихо. —
Хто не служив та в багатого.
Той не знає лиха!

А як я служив та в багатого,
То все лихо знаю, —
Ідуть кури та на сідало —
Я тоді обідаю.

Що хазяйський син та пообідав, —
Ще й кури не піли,
А наймитко та пообідав.
Як на сідало сіли.

Пішов наймит, та пішов, бідний,
На волів гукає,
А хазяйка та з усіх мисок
Та в одну зливає:

«Оце тобі, мій наймитку,
Вечеря з обідом,
Як не стане та кислого борщу,
То доїдай хлібом!»

«Ой не хочу та, хазяєчко,
Твого борщу їсти,
Дозволь, дозволь, хазяєчко,
Та на лавоньку сісти»...

Та пішов наймит, та пішов, бідний,
На тік молотити,
А хазяйка до сусіда
Наймитка судити:

«Та такий, кумцю, та такий, любцю,
Наш наймит ледащо,
Треба йому та гроші платить,
Та хто його зна й защо!»

Пішов наймит, та пішов, бідний,
Густими лозами,
Вмивається та бідний наймит
Дрібними сльозами.