Та туман, туман по долині, (Двічі)
Та широкий лист на калині.

А ще ширший на дубочку, (Двічі)
Кличе голуб голубочку.

Ой хоч не свою, то чужую, (Двічі)
— Йди, голубко, поцілую.

— Ой нащо чужу цілувати (Двічі)
Та й своїй жалю завдавати?

Лучче свою цілувати (Двічі)
Та й чужій жалю завдавати.

Та червоная калинонька (Двічі)
На яр-море схилилася.

Та на яр-море схилилася,
Молодая дівчина та й зажурилась. (Двічі)

Дівчинонька та й зажурилась, (Двічі)
Що від роду та й відбилась.

Що від роду ще й від родини (Двічі)
Та й на двадцять п’ять миль ще й на чотири.

Та й на двадцять п’ять миль ще й на чотири, (Двічі)
Та й на двадцять п’ять миль і на три палі.

Та й на двадцять п’ять миль і на три палі, (Двічі)
Та сидить сокіл на тополі.

Та й сидить сокіл на тополі (Двічі)
Та й піє пісні усякої.

Потеряла свій віночок (Двічі)
Через дурний розумочок.

Лю-лю, лю-лю, дитя, спати, (Двічі)
Пора листи написати.

Пора листи написати (Двічі)
Й до батенька одіслати.

Нехай батько не турбує, (Двічі)
Дівці вінка не готує.