Та через село
Хоровод
Дівчата стають в коло; в середині його сідає молода жінка, перед якою ввіткнута в землю палиця; ознака, ніби вона пряде. Дівчата співають:
Та через село,
Через Бондарівку
Поняв старий
Молодую жінку.
Іще ж не поняв,
Та хвалиться бити,
Та похваляється з товаришем
Нагайку купити.
«Навчу я, навчу
Молодую жінку!
Навчу я, навчу
Молодесеньку!»
Та поїхала жінка
Та до батька в гості.
Неділя минає
— Жінки немає.
«Навчу я, навчу...»
І друга минає
— Жінки немає.
«Навчу я, навчу...»
І третя минає
— Жінки немає.
«Навчу я, навчу...»
Четверта іде
— Жінка їде.
«Навчу я, навчу...»
Жінки побоявся,
В кропиву сховався.
Бороною вкрився.
«Навчу я, навчу...»
Бороною вкрився,
Сінцем притрусився.
«Навчу я, навчу...»
Ой первеє лихо
— Кропива жаре,
А друге лихо
— Борона даве,
А третє лихо
— Сінце коле.
«Навчу я, навчу...»
Четверте лихо
— Горобець скаче,
Жінці скаже.
Навчу я, навчу
Молодую жінку!
Навчу я, навчу
Молодесеньку!