Там на річці та на синім морі,
Там Бориско коня напуває, ружжо заряжає.
Ружжо заряжає, вутінку стріляє,
Вутінка пливе, промовляє:
— Не стріляй мене, молодий козаче,
Як будеш ти та женитися,
Буде на тебе дрібен дощик іти,
Дрібен дощик іти і метіль мести
Та й помочить тебе молодого,
Тебе молодого, коня вороного
І свашечки, і світилочки.
Як розпустимо свої сизі крильця
Та й покриємо тебе молодого,
Тебе молодого і коня вороного,
І свашечки, і світилочки.