Тамки дівочка чорнобривая,
Чорнобривая чом Марисенька,
Що красно ходить, що борзо робить.
Поза вороти трава-мурава,
Туди ходила ґречная панна.
Ой походила, сукню зросила,
Ой на ню ненька та й посварила.
— Ой нене, нене, не свари ж мене.
Блисне сонічко й а в окінічку,
Шнури розвішу, сукню висушу,
Сукню висушу, ще кращу зрішу.
Занесу єї в теремовий ліс,
В теремовий ліс, близько дороги,
Будуть їхати гості міщане,
Гості міщане та й вірмянини.
Будуть їхати та й куповати,
Мене, молоду, будуть сватати.
Не піду ж бо я за міщанина,
Але бо піду за вірмянина.
За міщанином тяжко робити,
За вірмянином гроші лічити,
Гроші лічити, красно ходити.