Темна хмара наступила,
Став дощик іти:
«Благослови, отамане,
Намет нап’ясти».
Ой нап’яли козаченьки
Червоний намет
Та й п’ють вони горілочку
Ще й солодкий мед.
Усі пани, усі дуки
У наметі сіли,
Наша браття сіромашня
Та і не посміли,
Взяли кварту горілки з жарту
Та й на дощі сіли.
Прийшов же наш пан отаман,
Стало йому жаль,
Над своєю голотою
Жупан свій розп’яв.
Іде багач, іде дукач —
П’ян валяється,
Із нашої голотоньки
Насміхається:
«За що ж тая голотонька
Напивається?»
Ой як крикне пан отаман
На свою силу:
«Візьміть, візьміть превража дуку,
Вибийте в шию!»
Один бере за чуприну,
Другий дула б’є:
«Не йди, не йди, превража дуко,
Де голота п’є!»
Пішов багач, пішов дукач
І не оглядавсь, —
Десятому заказував,
Щоб не насміхавсь.