Тече вода з-під города,
Та й крижечка леду.
Моя любка солодшая
Від цукру, від меду.

Тече вода з-під города,
По білім камені; (3)
Питається Тодось Малані:
— Чи підеш за мене? (3)
— Вой не піду, не піду
З далекого краю. (3)
Будеш бити, волочити,
Я роду не маю. (3)
Тече вода з-під города
По жовтім пісочку. (3)
А хто ж мені, молодому,
Випере сорочку? (3)
Ненька стара, сестра мала,
Я жінки не маю;
До сусіди не понесу,
Бо я сі стидаю. (3)
Тече вода з-під города,
З-під коріння дуба;
Випрала та й викачала
Та й Маланя люба. (3)