Тече вода холодная
З-під коріння дуба.
Не маю я приятності
Від свого нелюба.

Не маю я приятності
Від отця і матки.
Сушать мене, в’ялять мене
Мої недостатки.

Ой вирву я з рожі квітку
Та й пустю на воду.
Пливи, пливи, з рожі квітко,
Аж до мого роду.

Пливла, пливла з рожі квітка
Та й на воді стала.
Вийшла мати води брати
Та й квітку пізнала.

Пливла, пливла з рожі квітка
Та й стала крутитись.
Як пізнала мати квітку
Та й стала журитись.

— Ой десь же ти, моя доню,
Та й сім літ лежала,
Ой що твоя з рожі квітка
На воді зів’яла.

— Не лежала я, моя мати,
Ні дня, ні години.
Ізсушила, ізв’ялила
Невірна дружина.