Тече річка невеличка попід ворітця,
Не дай мене, моя мати, за того вдівця,

Бо той вдівець буде бити ще й лаяти,
Буде свою першу жінку споминати.

— Була в мене перша жінка — господиня,
З-за полудня вечеряти наварила.

З-за полудня вечеряти наварила,
Вона мені білу постіль постелила.

Вона мені білу постіль постелила,
Вона ж мені дрібні діти накормила.