Ти не моя, дівчино дорогая!
І не мені краса твоя.
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя.
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя.

Ти не моя! І брови чорні
Милує інший а не я.
Не я, а він тебе пригорне,
Бо ти, дівчино, не моя!
Не я, а він тебе пригорне,
Бо ти, дівчино, не моя!

Ти не моя, голубко сива,
Щаслива доленька твоя.
Моя же доля нещаслива,
Бо ти, дівчино, не моя!
Моя же доля нещаслива,
Бо ти, дівчино, не моя!

Ти не моя, та що я маю,
Чим похвалюся тобі я?
Хіба ж бо тим, що я кохаю,
Но ти, дівчино, не моя!
Хіба ж бо тим, що я кохаю,
Но ти, дівчино, не моя!

Ти не моя, дівчино дорогая!
І не мені краса твоя:
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!

Ти не моя! За личко гарне
Справляє хтось колодія...
Мої ж літа проходять марне,
Бо ти, дівчино, не моя!
Мої ж літа проходять марне,
Бо ти, дівчино, не моя!

Ти не моя!.. І брови чорні
Милує інший, а не я,
І інший хтось тебе пригорне,
А ти, дівчино, не моя!
І інший хтось тебе пригорне,
А ти, дівчино, не моя!

Ти не моя, голубко сива!
Щаслива доленька твоя;
Моя ж то доля нещаслива,
Бо ти, дівчино, не моя!..
Моя ж то доля нещаслива,
Бо ти, дівчино, не моя!..