То за борщ, то за каву
Кинув мене аж під лаву,
Ще до того кулаками:
— Чого кава з буряками?
— А ти, милий, не лютуйся,
І так дуже не дивуйся,
Я в голові трошки мала,
Та до кави борщу вляла.
Чекай, милий, не втручайся,
Тільки людей запитайся.
Вони скажуть правду їсту,
Що я ж варю смачно їсти.
В мене кава з буряками,
А капуста з гарбузами,
А капуста з гарбузами,
А пироги з огірками.
А мій милий, як наївся,
Тільки вуса підкрутив си:
— Щоб ти, мила, сто літ жила,
Що-сь так смачно наварила.