Тоска за тоскою, журба за журбою,
Що віддала мене, мати, заміж молодою. (Двічі)

І не находилась, й не наговорилась,
Від роду відбилась, не надівувалась. (Двічі)

— Пусти мене, милий, голубчику сивий,
До броду по воду відвідати роду. (Двічі)

— Ой не пустю, мила, до броду по воду,
Бо ти скажеш свому роду про свою пригоду. (Двічі)

— Ой не скажу, милий, голубчику сивий,
Не скажу я свому роду про свою пригоду. (Двічі)

Хоть будуть питати, не буду казати,
Слізоньками вмиюсь, сама вийду з хати. (Двічі)

Слізоньками вмиюсь, сама вийду з хати,
Таки буду із нелюбом свій вік коротати. (Двічі)

Брат сестру питає, бо одную має:
— Ой як тобі, сестро, межи ворогами? (Двічі)

— Отак мені, брате, межи ворогами,
Як тії криниці межи дорогами. (Двічі)

Хто шляхом не їде, той води нап’ється,
З мене, молодої, кожне насміється. (Двічі)