У вишневому садочку
Соловейко щебетав;
Молоденький козаченько
Дівчиноньку увіщав:

«Забудь мене, дівчинонько,
Забудь мене, молода,
Полюби собі другого, —
Цю любов знесе вода».

«А я ж тебе покохала
Не на день і не на два,
А тепер ти мені кажеш —
Цю любов знесе вода».

У вишневому садочку
Соловейко щебетав,
Молоденький козаченько
Дівчиноньку увіщав.

У вишневому садочку
Соловейко щебетав.
Молоденький козаченько
Дівчиноньку умовляв:
Молоденький козаченько
Дівчиноньку умовляв:

— Розлюби мене, голубко,
Забудь мене, молода,
Полюби собі другого,
Цю любов знесе вода.
Полюби собі другого,
Цю любов знесе вода.

— Не для того полюбила,
Щоби зносила вода,
А на те я полюбила,
Щоб щасливая була.
А на те я полюбила,
Щоб щасливая була.

Не ходи ти біля моря,
Бо у море упадеш,
Не люби ти козаченька,
Бо з досади пропадеш.
Не люби ти козаченька,
Бо з досади пропадеш.

У вишневому садочку
Соловейко щебетав.
Молоденький козаченько
Свою дівчину розважав.
Молоденький козаченько
Свою дівчину розважав.

— Дівчинонько — голубонько,
Покинь любити козака,
Полюби собі другого —
Нашу любов знесла вода.
Полюби собі другого —
Нашу любов знесла вода.

Не на то я полюбила,
Щоб любов зносила вода,
А на то — м тя полюбила,
Щоб ти був мій, а я твоя.
А на то — м тя полюбила,
Щоб ти був мій, а я твоя.

Ой вийду я на ту гору
Та й подивлюся на той шлях
Чи не їде мій миленький
На вороненьких конях.
Чи не їде мій миленький
На вороненьких конях.