У неділю рано півень заспівав,
А ще раніше пан Порхвирко встав,
Коня осідлав, в поход виступав.
Ой то й б’є та й б’є на Видлив-город,
На Видлив-город, на королів двір.
Видливські стіни зодвинулися,
Видливські пани зострахнулися,
Вивели єму коня в наряді,
А він на теє та й не поглянув,
Шапочки не зніме, не поклониться,
Не поклониться й не покориться.
Та все б’є та й б’є на Видлив-город,
На Видлив-город, на королів двір.
Видливські стіни зодвигнулися,
Видливські пани зострахнулися,
Вивели єму панну в наряді,
А він на теє та й подивився,
Шапочку ізняв, поклонився,
Поклонився і покорився.