Хто мого миленького судить,
Що він мене раненько не будить?
Сам іде да й в поле орати,
Мні велить до обіда поспати:
— Спи й спи, моя мила, здорова,
Щоб не боліла головонька твоя.
— Боліла, милий, сердечко, боліла,
Не судив мені бог, за кого хотіла.
Хотіла я за князя молодого,
Оддали мене за діда старого.
Ти старий, лихо матері твоїй!
Не лежиш у постілоньці моїй.
Моя постіль шовком вишивана,
А твоя кошуля сім неділь не прана;
Ти старий, з великою бородою,
Не ходи за мною, молодою.
Як ти будеш за мною ходити,
То велю хлопцям бороду оголити;
Як ти будеш за мною походжати,
То велю хлопцям бороду обірвати.