Червона калинонька (Двічі)
Віконце заступила.

Вийшла Наталка з хати (Двічі)
Та й стала дивувати.

Та й стала дивувати, (Двічі)
Стала цвіт-калину ламати.

Стала цвіт-калину ламати (Двічі)
Й до личенька прикладати.

Й до личенька прикладати, (Двічі)
Свої неньки питати:

— Ой ненько моя рідная! (Двічі)
Чи буду я такая?

— Будеш, донечко, будеш, (Двічі)
Поки у мене будеш.

А як підеш від мене, (Двічі)
Спаде цвіт з калиноньки.

Спаде цвіт з калиноньки, (Двічі)
А краса з дитиноньки.

У чужої матінки (Двічі)
Сніданнячка не буде.

Сніданнячка не буде, (Двічі)
Обідець — під полудень.

Вечеря опівночі, (Двічі)
Виїсть свекруха очі.

Самі сіли вечеряти. (Двічі)
— Йди, невістко, до броду.

Йди, невістко, до броду (Двічі)
По холодную воду.

Поки з водою прийшла, (Двічі)
Вечеря з стола зійшла.

Подала усім пити (Двічі)
Та й стала ложки мити.

— Помий, невістко, ложки, (Двічі)
Дам вечеряти трошки.

Помила, попрятала (Двічі)
Та й сіла заплакала.

— Якби моя ненька знала, (Двічі)
То б вечерю прислала.

Не місяцем, то зорою, (Двічі)
Не братом, то сестрою.

Не місяцем — зірницею, (Двічі)
Не братом — сестрицею.