Червоная калинонька,
Білеє деревце,
Чом не ходиш, не говориш,
Моє миле серце? (Двічі)

Ой як мені, моя мила,
До тебе ходити?
Кругом живуть воріженьки,
Нас будуть судити. (Двічі)

Нехай судять, нехай рядять,
Вони про те знають;
Прийде тая годинонька,
Вони й перестануть. (Двічі)

Над моїми воротами
Та чорная хмара,
А на мене молодую
Безвинная слава. (Двічі)

Ой я тую чорну хмару
Пером розмахаю,
Пережила поговори,
Переживу й славу. (Двічі)

Червоная калинонька,
Білеє деревце.
— Чом не ходиш, не говориш,
Моє любе серце?

— Ой як мені, моя мила,
До тебе ходити?
Кругом жиють воріженьки,
Нас будуть судити.

— Нехай судять, нехай радять,
Вони про те знають,
Прийде лиха годинонька,
Вони й перестануть.

Над моїми ворітьми
Та чорная хмара,
А на мене, молодую,
Поговір, неслава.

Ой я тую чорну хмару
Рукавом розмаю.
Пережила поговори,
Перебуду їй славу.