Шкода, шкода, шкода макового цвіту,
Що розвіяв вітер по білому світу. (Двічі)

Шкода, шкода, шкода хлопця молодого,
Що кажуть служити государю й богу. (Двічі)

Що кажуть служити, вірно присягати,
За дім, за родину, за все забувати. (Двічі)

— Бувайте здорові, соснові пороги,
А де походжали мої білі ноги. (Двічі)

Та не споминайте лихими словами,
Бо був же я жвавий хлопець межи вами. (Двічі)