Що в пана хазяїна да один синок є,

Приспів:

Святий вечор!

Да один синок є, і той в військо йде
Да його матюнка да й випроводжала,
Випроводжаючи да й навчала:
— Ой їдь, синочку, мій голубочку,
Да поперед війська не вихвачуйся,
А позаду війська не зоставайся.
Да держися війська все середнього,
Да за товариша, за сердешного.
Бо поперед війська січуть-ріжуть,
А позаду війська в плін займають!
Ой він матюнки да й не послухав.
Да грає конем да перед королем,
Да й грає стрілкою да перед дівкою.
Да король питає: — Чий син воює?
Да коли б же я знав, чий син воював,
То б я за його свою дочер оддав,
Свою дочер оддав, королевство одписав!
— Ой королю, королю, да бодай не дождав,
Щоб я за себе твою дочер узяв!