Що на Дунаєчку да на бережечку,

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір!

Там стояло тонкеє древо,
Тонке, високе, листям широке.
На тім древі сокіл сидить,
Сокіл сидить, моря глядить.
Як забачив молодець Петро,
Ружже заряжає, сокола стріляє;
Йому сокіл промовляє:
— Молодець Петро, не стріляй мене,
Не стріляй мене, погадай на себе.
Як будеш ти женитися
Да будеш ти з двора виїжджать,
Будеш з двора виїжджать,
Буде хмарка наступать (Двічі),
Буде дощик да накрапать, —
Дак розпущу я сизії крила,
Укрию тебе своїми крилами,
Своїми крилами, сизими перами,
Щоб не замочив ти красного поїзду.
Ні свашечок, ні світилочок,
Ні себе молодого, ні коня вороного,
Коня вороного, сідла золотого.
Що діточки, як квіточки,
Господиня, як калина,
Господар, як виноград!