Щука-риба в морі
Гуляє доволі.
Єсть у вдови син хороший,
Та нема йому волі.

Тільки йому волі,
Що в чистому полі,
Осідлає кониченька,
Гуляє доволі.

Гуляє, гуляє,
Ніхто не спитає.
За ним мати старенькая
Дрібні сльози лляє.

— Годі, мати, годі
Дрібні сльози лляти,
Штири нас синів маєш
Та всі нежонаті.

— Сини мої, сини,
Сини-соловейки,
Тим же я вас не женила,
Що ви молоденькі.

Дочки мої, дочки,
Дочки-голубоньки,
Тим же я вас не віддала,
Що не дав бог доленьки.