Як у Карлівці на заводі
Нема коней, ні волів,
Йдуть машини без парів,
Машиністи без штанів,
Усі косі, усі босі,
Усі курять папироси.
Як в Карлівці хлопці модні —
Тиждень весь сидять голодні.
Як наварять нам борщу —
Хоч собаці відтащу,
Як укинуть барана —
Тільки кісточка одна,
Ми кісточку обгризем,
На роботу рано йдем;
Із роботи пізно йдем,
Дрібненькії сльози ллєм.
Як прийду я та в [контору] —
«Дай, хозяїне, рощоті
Ми додомочку підем
І на той рік не прийдем!
І собаку прив’яжем,
По всьому селу закажем,
Щоб собака не одірвався
Та в Карлівку не попався,
Бо в Карлівку попадеться —
Много горя набереться!»