Як умру, моя люба дівчино,
На могилі посієш квіток,
А в ногах, моє любеє серце,
Ти посадиш бузовий пучок.

Як мене забирали в в’язницю,
Ти за мною слідочком ішла,
Кати-мури тебе не пускали,
Ти на катах одежу рвала.

То ж не плач, моя люба дівчино,
Дарма сліз ти своїх не марнуй,
Тільки ти, моє любеє серце,
Своє личко бліде пошануй.